Перебування спадкоємця за межами країни і незнання про смерть спадкодавця не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини — Верховний Суд
Дочка зазначала, що про смерть батька їй відомо не було, оскільки з початком війни вона вимушена була переїхати до Великої Британії.
Незнання про смерть спадкодавця та перебування спадкоємця за межами країни не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. На це вказав у своїй постанові від 9 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 619/2906/23.
Обставини справи
Позов стосувався визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Суди встановили, що у липні 2022 року помер чоловік, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому за життя майно. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті є його дочка, син та дружина.
В установлений законом строк спадщину прийняла його дружина, подавши відповідну заяву до приватного нотаріуса. У червні 2023 року дочка з листа приватного нотаріуса дізналася, що у липні 2022 року помер її батько.
Позивач зазначала, що про смерть батька їй відомо не було, оскільки з початком війни вона вимушена була переїхати до Великої Британії, де перебуває до теперішнього часу, а відповідачі не повідомили їй про смерть батька, тому просила суд визначити їй додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, оскільки зазначені позивачем обставини для надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали їй у встановлений законом строк звернутися до нотаріуса з відповідною заявою.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, керувався тим, що через недобросовісну поведінку інших спадкоємців та нотаріуса, які вчасно не повідомили позивача про смерть спадкодавця, віддаленість місця проживання, необізнаність про смерть спадкодавця наявні підстави для визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини після смерті її батька.
Що вирішив Верховний Суд
Переглядаючи справу, Верховний Суд не погодився з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У частині 3 статті 1272 ЦК передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає. Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність причин пропуску зазначеного строку.
Встановивши, що дочка є спадкоємцем за законом після смерті батька, однак заяву про прийняття спадщини у встановлений статтею 1270 ЦК строк не подала, надавши належну правову оцінку зазначеним позивачкою підставам пропуску зазначеного строку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька.
Верховний Суд вказав, що апеляційний суд помилково вважав, що вказані позивачем обставини, а саме незнання про смерть спадкодавця та перебування за межами країни, були перешкодою для звернення із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, а вказані нею причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, внаслідок чого скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд постанову суду апеляційної інстанції скасував та залишив в силі рішення суду першої інстанції.
Автор: Наталя Мамченко