Що потрібно знати українцям про шлюбний договір

Що потрібно знати українцям про шлюбний договір

Для багатьох розлучень пов'язані з нескінченними судовими розглядами, скандалами, викликаними поділом майна та невиплаченими аліментами.

Джерело

Сімейний кодекс передбачає значно простіший шлях урегулювання прав, обов'язків та майнових відносин як у шлюбі, так і після його розірвання.

Глава 10 Сімейного кодексу України (далі – СК України) передбачає врегулювання майнових відносин між подружжям, визначення їх майнових прав та обов'язків шляхом укладання шлюбного договору.

Відповідно до статті 92 далі – СК України шлюбний договір може бути укладений особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжю.

Але в будь-якому разі договір набуває чинності з моменту реєстрації шлюбу.

Отже, люди, які надають перевагу фактичним шлюбним відносинам, не можуть урегулювати свої правові та майнові відносини таким чином.

Проте, деякі українці продовжують відхрещуватися від них, дбайливо вважаючи такі договори передвісником розлучення, руйнації довіри та почуттів між вкоханими. Пропонуємо подивитись на сталий стереотип під іншим кутом та з кінцями його зруйнувати.

Багато людей дивуватися на шлюбні договори лише через призму страху втрати майна в разі розлучення. Насправді це досить вузьке бачення питання. Шлюбний договір справді може значно спростити процес розлучення, якщо, наприклад, закріпити в ньому положення щодо правового режиму майна, набутого під час перебування в зареєстрованому шлюбі.

Зокрема, сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуті ними за час шлюбу, положень статті 60 цього СК України та вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них.

Подружжя в договорі також може визначити порядок користування грошовими коштами (заощадження, витрати на лікування, подорожі, страхування). Наприклад, можна передбачити спільний сімейний бюджет чи, навпаки, визначити зарплату особистою приватною власністю кожного з подружжя.

Крім того, в договорі можна прописати порядок використання належного подружжю або одного з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, батьків, дітей від попереднього шлюбу, утриманців ;

обов'язок надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі;

особливості використання майнових прав та обов'язків не тільки по відношенню один до одного, а й і як батьків (такі положення в жодному разі не мають зменшувати обсягу прав дитини);

обсяг та виплату аліментів на дитину у разі розлучення тощо.


При укладанні брачного договору обидві сторони захищені, оскільки:

  • його положення не можуть бути змінені в односторонньому порядку з нотаріусом, оскільки питання вирішується або вдвох, або через суд;
  • партнер не може в односторонньому порядку вийти із договору;
  • положення шлюбних договорів не можуть ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідному матеріальному становищі;
  • положення договору не можуть регулювати особисті відносини.

Уклавши шлюбний договір сторони звільняються від тривалих судових розглядів після розлучення.

І пам'ятайте, що шлюбний договір має бути обов'язково формою вольовиявлення обох підписантів у письмовій формі та посвідчень у нотаріуса.

239
RSS
Нет комментариев. Ваш будет первым!
Загрузка...