Домашнє насильство: ВС висловився стосовно систематичності діяння

Не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства.

Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Другою судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 583/3295/19.

Обставини справи

Так, з матеріалів справи відомо, що чоловік, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку та у молодому віці, діючи умисно та з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім`ї, на ґрунті неприязних відносин, вчинив щодо своєї матері дії психічного насильства, що виразилось в словесних образах нецензурною лайкою та демонстрації своєї фізичної переваги, тим самим завдав шкоду психічному здоров`ю потерпілої. Його систематичні протиправні дії призвели до психологічних страждань матері та погіршення якості її життя, вона перебуває у пригніченому тривожному стані, потребує постійної медичної та психологічної допомоги, хоче захиститись від насильства сина.

За вироком місцевого суду, чоловіка було засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки. Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції змінено: постановлено вважати чоловіка засудженим за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.

Вирок суду першої інстанції за ст. 126-1 КК України скасовано, а кримінальне провадження в цій частині закрито на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився прокурор та подав касаційну скаргу, зокрема вважаючи рішення апеляційного суду про закриття кримінального провадження за ст. 126-1 КК України незаконним та необґрунтованим.

Розглядаючи справу, ВС зазначив, що статтею 126-1 КК України передбачено кримінальну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Об’єктивну сторону зазначеного кримінального правопорушення складають діяння, що виражаються в систематичному насильстві у формах фізичного, психологічного та економічного насильства. Сексуальне насильство виходить за межі цих форм і за наявності підстав кваліфікується за відповідними статтями КК України.

ВС наголосив, що словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту хоч б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного), втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази.

Шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілої особи, передбачена 173-2 КУпАП, саме з метою відмежування від шкоди, визначеної ст. 126-1 КК України, не охоплюється поняттям «фізичні або психологічні страждання, втрата працездатності, емоційна залежність, погіршення якості життя потерпілої особи».

Судді ВС підкреслили, що суд апеляційної інстанції при прийняття рішення не зіставив фактичних обставин правопорушення в адміністративному та кримінальному провадженнях, не з’ясував наявність у даній конкретній справі умов, які не виключають подвійного провадження в рамках кримінального та адміністративного права, не врахував, що за фактом домашнього насильства 21 жовтня 2019 року засуджений до адміністративної відповідальності не притягувався, його систематичні дії призвели до психологічних страждань матері та погіршення якості її життя, тобто до наслідків, які не охоплюються ст. 173-2 ч. 2 КУпАП.

Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Автор: Сергей Попов

Источник