Правовое регулирование трудоустройства в Украине

Правовое регулирование трудоустройства в Украине
Ірина Шляховська, юрист Юридичної компанії «Правовий Альянс» Юридична газета Розвиток ринкових відносин та інтеграція України в світове співтовариство передбачає більшу відкритість ринку праці України для іноземної робочої сили, що призводить до підвищення конкуренції між найманими працівниками на цьому ринку. Це зумовлює необхідність проведення уповноваженими органами державної влади послідовної та виваженої державної політики на ринку праці, яка забезпечувала б необхідний баланс між інтересами держави, роботодавців, національної економіки та інтересами найманих працівників. Питання укладання трудового договору між роботодавцем та найманим працівником, який є іноземцем чи особою без громадянства (далі – іноземець), регулюються національним законодавством України, а також міжнародними договорами України у сфері трудової діяльності та соціального захисту, укладеними з іноземними державами. Зокрема, питання використання праці іноземців в Україні регулюються Кодексом законів про працю України, Законами України «Про зайнятість населення», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про угоди про розподіл продукції» тощо. У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Процедуру видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначено Порядком видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 р. № 322 (далі – Порядок № 322).   Дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю Державним центром зайнятості або за його дорученням центром зайнятості Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості (далі - центр зайнятості). Дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю, що зареєстрований у центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та не має заборгованості перед ним. У відповідності до норм п. 5 Порядку № 322, для отримання дозволу на використання праці іноземця роботодавець зобов’язаний подати до центру зайнятості такі документи:    - заява;    - дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;    - обґрунтування доцільності використання праці іноземця і можливості створення для нього відповідних умов для перебування і роботи;    - документ (наказ, витяг з протоколу, доручення тощо), оформлений в установленому порядку, який посвідчує право особи представляти інтереси роботодавця у центрі зайнятості;    - довідка органу державної податкової служби про сплату роботодавцем податків та зборів (обов’язкових платежів);    - довідка центру зайнятості про відсутність у роботодавця заборгованості перед Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;    - квитанція про внесення плати за розгляд заяви (розмір плати становить чотири мінімальні заробітні плати);    - копія проекту трудового договору (контракту), засвідчена роботодавцем;    - довідка, скріплена печаткою та завірена підписом роботодавця (у разі наявності на підприємстві режимно-секретного органу - також підписана його керівником), про те, що робоче місце або посада, на яких використовуватиметься праця іноземця, відповідно до законодавства не пов’язані з належністю до громадянства України і не потребують надання допуску до державної таємниці;    - довідка органу внутрішніх справ про відсутність (наявність) судимості у іноземця, який на момент оформлення дозволу перебуває на території України;    - довідка уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець, який на момент оформлення дозволу перебуває за межами України, не відбуває покарання за скоєння злочину та не перебуває під слідством;    - копію статуту роботодавця, засвідчену в установленому порядку;    - копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця;    - копії сторінок паспортного документа іноземця, що містять основні ідентифікаційні дані;    - виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Для отримання дозволу на використання праці іноземця, який направлений іноземним суб’єктом господарювання в Україну для виконання певного обсягу робіт або надання послуг на основі договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, роботодавець подає документи, зазначені у пункті 5 Порядку № 322, а також копію зазначеного договору (контракту). Для отримання дозволу на використання праці іноземця, який належить до категорії «внутрішньокорпоративні цесіонарії» або «особи, що надають послуги без комерційної присутності в Україні», роботодавець подає документи, зазначені у пункті 5 Порядку № 322 (крім документів, передбачених абзацами четвертим і дев’ятим), а також:    - рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця на роботу в Україну;    - копію контракту іноземця з іноземним суб’єктом господарювання про переведення на роботу в Україну з визначенням строку роботи в Україні;    - копію контракту про безпосереднє надання послуг в Україні (для іноземця, який належить до категорії «особи, що надають послуги без комерційної присутності в Україні»). Слід звернути увагу, що всі документи видані іноземною державою та складені іноземною мовою, які надаються до центру зайнятості для отримання дозволу на працевлаштування іноземця, повинні бути перекладені на українську мову, засвідчені згідно із законодавством країни їх видачі, легалізовані в Міністерстві закордонних справ України або апостильовані у відповідності Гаазької конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 р. Рішення про видачу або відмову у видачі дозволу на використання праці іноземця, продовження строку його дії приймається директором чи заступником директора центру зайнятості у строк, що не може перевищувати 30 календарних днів з дня одержання пакета документів, передбачених Порядком № 322. Про прийняте рішення центр зайнятості письмово повідомляє роботодавця. Дозвіл на використання праці іноземця видається на строк до одного року. Для продовження строку дії зазначеного дозволу роботодавець подає до центру зайнятості не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії дозволу всі документи, які передбачені і для отримання дозволу на працевлаштування. У разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ч. 4 ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення»). Отримання дозволу на використання праці іноземця є підставою для отримання іноземцем візи відповідного типу, реєстрації місця тимчасового проживання в Україні та оформлення посвідки на тимчасове проживання на строк дії дозволу. Так, засвідчені в установленому порядку копії дозволу на використання праці іноземця роботодавець подає іноземцеві, надсилає консульській установі України за місцем постійного проживання іноземця з метою оформлення візи відповідного типу для в’їзду його в Україну, а також органу міграційної служби для реєстрації місця тимчасового проживання іноземця в Україні. Іноземцям, які отримали дозвіл на використання праці іноземця чи особи без громадянства, видається довгострокова віза (позначається літерою Д, у машинозчитуваній зоні - VD) у порядку, встановленому Правилами оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 567. Іноземці чи особи без громадянства, які прибула в Україну для працевлаштування на підставі дозволу центру зайнятості про використання праці іноземця чи особи без громадянства і візи типу Д із спеціальним написом на візовій етикетці «Працевлаштування», повинні отримати посвідки на тимчасове проживання, які оформлюються територіальними органами Державної міграційної служби України за місцем їх проживання. Ця процедура врегульована Порядком оформлення і видачі посвідки на тимчасове проживання, затвердженим наказ Міністерства внутрішніх справ України 23.08.2011 р. № 602 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.09.2011 р. за N 1110/19848. Іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідки на тимчасове проживання, повинні зареєструватися за місцем проживання, а в разі зміни місця проживання - перереєструватися у порядку, установленому статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Источник
16:43
497
RSS
Нет комментариев. Ваш будет первым!
Загрузка...