Банк не довів, що дії клієнтки призвели до несанкціонованого зняття коштів з її рахунку — апеляція відмовила у стягненні боргу за кредитом

Хмельницький апеляційний суд наголосив, що суд першої інстанції правомірно відмовив фінансовій установі у задоволенні позову.

Хмельницький апеляційний суд переглянув рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області у справі за позовом банку до клієнтки про стягнення з неї 53 924 гривні заборгованості за кредитом.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно відмовив фінансовій установі у задоволенні позову. Це зазначено у постанові апеляційного суду у справі № 670/355/24.

За матеріалами справи, АТ КБ «ПриватБанк» просив суд стягнути з клієнтки банку на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 53 924 гривні. Пояснив, що відповідачка користувалася кредитним рахунком з 2014 року по 14 червня 2023 року.

15 червня 2023 року у системі самообслуговування Приват24 за допомогою пароля вона підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримала додаткову кредитну карту «Універсальна» Gold. Відтоді клієнтка перестала вносити кошти на погашення заборгованості, покликаючись на «спірні» операції, проведені того дня за її картою.

У ході перевірки було встановлено, що вона зверталася щодо несанкціонованого зняття з її карти 47 359 гривень. Звернення розглянуло Управління безпеки банку. Його висновок — операції за карткою проведені особисто клієнткою або невстановленою особою унаслідок компрометації персональних даних, таких як логін і пароль до Приват24 та ПІН коду карти.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.

Банк оскаржив рішення до апеляційного суду: просив його скасувати та задовольнити позовні вимоги. На його переконання, відповідачка через власну необачність розголосила інформацію, шляхом повідомлення кодів доступу невідомим особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції, та не повідомила про здійснені спірні операції банк негайно, а звернулася лише через декілька днів.

Додав, що сам по собі факт звернення до правоохоронних органів та наявність кримінального провадження не може свідчити про вчинення злочину щодо клієнтки банку до ухвалення вироку, яким будуть встановлені обставини злочину та винні особи.

«За таких обставин, ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а не банк, оскільки спірні платіжні операції були здійснені в будь-якому випадку до повідомлення про те, що відповідачка їх не робила», — зазначив банк.

Він також не погодився зі стягненням 10 000 гривень витрат на правничу допомогу відповідачці, вказавши, що у матеріалах справи немає доказів, що вона витратила більше ніж 3000 гривень.

Колегія суддів апеляційного суду погодилася з висновком місцевого суду: банк не підтвердив належними й допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що відповідачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей її кредитної картки, особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 15 червня 2023 року з перерахування грошей з її карткового рахунку.

Тому ХАС залишив рішення місцевого суду у цій частині без змін. Проте змінив його в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, зменшивши суму до 3 000 гривень.

Джерело