Исполнение решений иностранных судов на территории Украины

Андрій Колотій, адвокат, Київський офіс ЮФ «Халас і Партнери»   При здійсненні іноземних інвестицій або зовнішньоекономічного партнерства для іноземного інвестора незамінним критерієм співпраці є наявність в країні контрагента законодавства, яке дозволяє захистити права та інтереси інвестора, в тому числі шляхом виконання рішення суду іноземної держави або арбітражу. Виконання рішень іноземних судів на території України має свої особливості, які полягають в отриманні  дозволу на примусове виконання такого рішення. У відповідності до  ст. 35 Закону України від 24.02.1994 р. "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов’язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень законодавства. Підсудність та підвідомчість Стороні, що просить здійснити примусове виконання на території України рішення МКАС чи МАК при ТПП України необхідно звертатись до компетентного суду з відповідним клопотанням про приведення цього рішення до примусового виконання. Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається компетентним судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається компетентним судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника. У відповідності до роз’яснень наданих Міністреством юстиції України листом від 25.03.2005, № 25-32/622 "Щодо виконання рішень третейських судів та рішень МКАС чи МАК" компетентним судом є апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні обласні, Київський та Севастопольський міські суди, обласні та місцеві суди за місцем постійного чи тимчасового проживання або перебування - місцезнаходження боржника (в окремих випадках — його майна). Строки  та порядок звернення Рішення іноземного суду може бути пред’явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред’явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду та документи, що додаються до нього, повинні відповідати вимогам ст. 394 Цивільно-процесуального кодексу України, тобто мати всі додатки, зазначені в цій статті. Якщо ці умови не дотримані, суд повертає заявникові клопотання разом із додатками без розгляду.   Звичайно, що після усунення недоліків, клопотання можна подати повторно. Так, у відповідності до  ст. 394 Цивільно-процесуального кодексу України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається в письмовій формі і повинне містити:     ім’я (найменування) стягувача або його представника (якщо клопотання подається представником), зазначення місця їхнього проживання (перебування) або їхнього місцезнаходження;     ім’я (найменування) боржника, зазначення місця його проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні; мотиви подання клопотання. До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені законодавством України та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. До таких договорів належать  ратифікована Україною 10.10.1960 року Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью - Йоркська Конвенція), Угода про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності  від 20.03.1992 р. (Київська угода),  ратифікована Україною 19.12.1992 року, відповідно до яких   кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення, як обов’язкові і приводить їх у виконання відповідно до процесуальних норм тієї держави, де запитується визнання і приведення у виконання цих рішень. Так, відповідно до Київської угоди 1992 р. виконання рішення відбувається за клопотанням заінтересованої сторони. Якщо міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:     засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;     офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);     документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;     документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);     документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);  засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України;     документ, що підтверджує  оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (розмір таких витрат затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 “ Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів”. Судовий розгляд Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду суд у п’ятиденний строк письмово повідомляє боржника і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання. По закінченню місячного строку, суддя за результатами постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторонам надсилають письмове повідомлення  не пізніше ніж за десять днів до його розгляду. Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Судом може бути відмовлено у задоволенні клопотання про визнання і виконання рішень іноземних судів, у відповідності до ст. 396 Цивільно-процесуального кодексу України. За загальним правилом,  клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Однак,  якщо міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено у наступних випадках:     якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;     якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;     якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;     якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;     якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред’явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;     якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;     якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;     в інших випадках, встановлених законами України. Виконанн Відповідно до ст. 399 Цивільно-процесуального кодексу України, на підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому Законом України від 21 квітня 1999 р. “Про виконавче провадження”. Источник: www.pravotoday.in.ua